Правила внутрішнього трудового розпорядку.

 

Правила внутрішнього трудового розпорядку

в господарському суду Донецької області

 

1. Загальні положення

1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку в господарському суді Донецької області (далі – Правила, апарат, Суд) розроблені відповідно до вимог ст.43 Конституції України, Кодексу законів про працю України, законів України ”Про судоустрій і статус суддів” та ”Про державну службу” та інших нормативно-правових актів.

1.2. Правила поширюються на всіх працівників Суду незалежно від призначення їх на посаду  та є обов'язковими до виконання.

1.3. Правила визначають засади регулювання трудових відносин і запроваджуються з метою забезпечення якісного виконання завдань, покладених на Суд, вдосконалення організації праці та підвищення її ефективності, раціонального використання робочого часу, а також зміцнення трудової дисципліни.

1.4. Правила доводяться до відома працівників Суду під підпис та вивішуються на дошках оголошень у приміщеннях Суду.

 

2. Порядок прийняття та звільнення працівників Суду

2.1. Призначення, припинення повноважень та звільнення суддів господарського суду Донецької області здійснюється відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

2.2. На підставі акту про призначення (обрання) чи звільнення судді з посади, голова господарського суду видає відповідний наказ, який оголошується судді під розписку. Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення Присяги судді. Суддя складає присягу під час урочистої церемонії у присутності Президента України. Текст присяги підписується суддею і зберігається в його особовій справі.

2.3. На підставі подання голови господарського суду про призначення (звільнення) керівника апарату господарського суду та заступника керівника апарату господарського суду, начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області видає відповідний наказ.

2.4. Порядок прийняття на державну службу та на роботу, припинення державної служби і звільнення з роботи працівників апарату Суду визначається Законом України  ”Про державну службу” та Кодексом законів про працю України.

2.5. Прийняття працівників до апарату Суду на державну службу на посади третьої – сьомої категорій здійснюється на конкурсній основі відповідно до Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. №169.

2.6. При прийнятті на роботу до апарату Суду працівників, посади яких не належать до посад державних службовців, конкурс не проводиться.

2.7. При прийнятті на роботу особа подає такі документи:

– паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

– трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;

– диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

– довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, а також копії цих документів;

– військовий квиток (за наявності) та його копію.

Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених документів, зобов'язані подати:

– особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та дві фотокартки розміром 3x4 або 4x6 сантиметрів;

– декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік;

– документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;

– підписане кандидатом попередження про встановлені чинним законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням.

Усі копії документів подаються разом з оригіналами і завіряються працівником організаційно-кадрового відділу Суду, після чого оригінали повертаються кандидатові.

2.8. Помічники суддів господарського суду призначаються на посаду та звільняються з посади керівником апарату суду за поданням судді.

2.9. Призначення, переведення та звільнення працівників апарату Суду оформлюються наказом керівника апарату, про що вони ознайомлюються під підпис.

2.10. З метою перевірки професійного рівня і ділових якостей працівника апарату Суду при прийнятті на роботу може встановлюватися випробування строком до шести місяців, про що має бути зазначено в наказі про призначення.

2.11. Особи, які призначаються на посаду державного службовця вперше, приймають Присягу державного службовця відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу».

2.12. Записи про призначення, переведення та заохочення працівника Суду заносяться до трудової книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою спільним наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58.

2.13. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставі та в порядку, встановленому законодавством. Працівник має право звільнитись за власним бажанням, попередивши про це керівництво суду письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, керівництво суду повинно провести процедуру звільнення у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає звільнення, керівництво суду не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в працевлаштуванні.

2.14. Суддя господарського суду звільняється з посади з підстав, передбачених Конституцією України та Законом України „Про судоустрій і статус суддів”. Зокрема, суддю господарського суду може бути звільнено з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шестидесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею Присяги;

6) набрання законної сили обвинувачувальним вироком щодо судді;

7) припинення громадянства судді;

8) визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді також припиняються у разі його смерті.

2.15. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється з підстав, передбачених Законом України „Про державну службу”, у разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу;

2) недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України „Про державну службу”;

3) досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі;

4) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі, передбачених статтею 12 Закону України „Про державну службу”;

5) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України „Про державну службу”;

6) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 Закону України „Про державну службу”.

2.16. Звільнення працівника оформлюється наказом, який оголошується особі під розписку.

2.17. У день звільнення працівникові видається трудова книжка та виплачуються всі належні йому суми.

День звільнення вважається останнім робочим днем працівника.

 

3. Права та обов'язки працівників Суду

3.1. Працівники Суду мають право:

– брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

– на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

– на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, що присвоюється державним службовцям, досвіду та стажу роботи;

– на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

– на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання посадових обов'язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;

– на захист своїх законних прав та інтересів у вищих державних органах і в судовому порядку.

Працівники Суду мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.

3.2. Крім викладеного, судді господарського суду мають права, пов’язані із здійсненням правосуддя, що визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами. Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності господарського суду в порядку, встановленому законом. Судді можуть утворювати об’єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня. Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.

3.3. Працівники Суду зобов'язані:

– дотримуватися Конституції України, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», інших актів чинного законодавства України, цих Правил та посадових інструкцій.

– не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

– сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, виявляти ініціативу, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

–  своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади або посадових осіб, розпорядження та вказівки керівництва;

– діяти в межах своїх повноважень;

– у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству України, невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу;

– шанобливо ставитися до громадян, керівників та співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

– не допускати розголошення інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання посадових обов'язків, а також іншої інформації, яка відповідно до чинного законодавства України не підлягає розголошенню;

– забезпечувати збереження майна Суду, ефективно використовувати обладнання, економно витрачати матеріали, електроенергію та інші ресурси (цінності);

– постійно підвищувати свій професійний, інтелектуальний і культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;

– дотримуватися вимог з охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці, протипожежної безпеки.

Обсяг конкретних обов'язків кожного працівника апарату Суду визначається відповідними положеннями та посадовими інструкціями, затвердженими керівником апарату в установленому порядку.

3.4. Крім викладеного, судді господарського суду відповідно до ст. 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” зобов’язані:

1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики;

3) виявляти повагу до учасників процесу;

4) додержуватися Присяги судді;

5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

6) дотримуватися вимог щодо несумісності;

7) подавати щорічно не пізніше 1 травня до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади, ведення якого забезпечує Державна судова адміністрація України, копію декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації), поданої до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.

8)суддя, призначений на посаду судді вперше, проходить щорічну двотижневу підготовку у Національній школі суддів України. Суддя, який обіймає посаду судді безстроково, проходить двотижневу підготовку у Національній школі суддів України не менше, ніж раз на три роки.

 

4. Основні права та обов’язки керівництва господарського суду.

4.1. Керівництво господарського Суду має право:

1) вимагати від працівників Суду дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку та інших документів, які регулюють питання діяльності господарського суду;

2) вимагати від працівників Суду якісного та своєчасного виконання своїх обов’язків;

3) вживати відповідних заходів для морального та матеріального заохочення працівників Суду, застосовувати необхідні заходи щодо притягнення порушників трудової дисципліни до відповідальності;

4) користуватися іншими правами відповідно до норм чинного законодавства України.

4.2. Керівництво Суду зобов'язане:

– неухильно дотримуватися вимог чинного трудового законодавства України;

– при прийнятті на державну службу та на роботу працівників апарату Суду роз'яснити їм права і обов'язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

– затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника апарату Суду;

– визначити робоче місце та забезпечити необхідними для роботи засобами;

– забезпечити здорові та безпечні умови праці;

–  контролювати дотримання працівниками Суду вимог чинного законодавства України, цих Правил, вживати щодо порушників дисципліни заходів дисциплінарного впливу;

– виплачувати працівникам Суду заробітну плату регулярно в робочі дні, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів; якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;

– постійно вдосконалювати організацію роботи Суду, забезпечувати систематичне підвищення кваліфікації працівників Суду;

– створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу, а також активність працівників апарату Суду;

– сприяти організації оздоровлення та відпочинку працівників Суду. Забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки працівників апарату Суду.

 

5. Робочий час і його використання. Час відпочинку

5.1. Тривалість робочого часу працівників Суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. Установлюється п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями (субота та неділя). Робочий час з понеділка до четверга триває з 8:00 год. до 17:00 год., у п'ятницю - з 8:00 год. до 15:45 год.

Відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.

5.2. Перерва для відпочинку і харчування триває з 12:00 год. до 12:45 год. і не включається в робочий час. Працівники Суду використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

5.3. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи працівники Суду зобов'язані на підставі відповідного розпорядження керівника суду з'явитися на роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота в які компенсується згідно з чинним трудовим законодавством України.

5.4. За наявності поважних причин, перелік яких передбачено ст. 56 Кодексу законів про працю України, за заявою працівника Суду як при прийнятті на роботу, так і згодом, може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Установлення працівнику Суду неповного робочого дня або неповного робочого тижня з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу оформлюється наказом керівника Суду.

5.5. Суддям господарського суду надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 35 календарних днів. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

5.6. Щорічна основна відпустка надається працівникам апарату Суду тривалістю 30 календарних днів із виплатою допомоги на оздоровлення в розмірі, що не перевищує  заробітної плати працівника.

5.7. Щорічна додаткова оплачувана відпустка за вислугу років на державній службі тривалістю до 15 календарних днів надається працівникам апарату Суду, які мають стаж роботи на державній службі більше 10 років.

5.8. Працівникам Суду надаються також інші додаткові відпустки згідно з чинним законодавством України (соціальні, творчі, у зв'язку з навчанням тощо).

5.9. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується керівником  Суду на кожен календарний рік не пізніше 15 січня та доводиться до відома всіх працівників. Графік відпусток складається з урахуванням необхідності забезпечення належної роботи Суду і створення сприятливих умов для відпочинку працівників.

5.10. Надання відпусток суддям господарського суду оформлюється наказом голови суду.

5.11. Надання відпусток працівникам апарату Суду оформлюється наказом керівника суду.

5.12. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

5.13. За рішенням керівника Суду працівники апарату можуть бути відкликані з відпустки. Невикористана частина відпустки у такому випадку надається працівникові апарату Суду за його заявою в будь-який інший час відповідного року або приєднується до відпустки у наступному році. Оплата праці проводиться з урахуванням суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

 

6. Заохочення працівників Суду за успіхи в роботі

6.1. За особливі заслуги працівники Суду можуть бути представлені до державних нагород та присвоєння почесних звань.

6.2. За наполегливу працю, якісне і сумлінне виконання посадових обов'язків та інші досягнення у роботі для працівників апарату Суду передбачаються такі заохочення:

– встановлення надбавок, доплат, премій.

6.3. За сумлінну безперервну працю на державній службі, зразкове виконання посадових обов'язків виплачується грошова винагорода в розмірі та порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

6.4. Працівникам апарату Суду, які успішно і сумлінно виконують свої посадові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів Суду. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.

6.5. Пропозиції щодо заохочення працівників апарату Суду керівники самостійних структурних підрозділів подають на розгляд керівникові апарату в установленому порядку.

6.6. Заохочення оформлюється наказом керівника апарату Суду, оголошується працівнику апарату або всьому колективу і заноситься до трудової книжки.

 

7. Відповідальність працівників Суду за порушення трудової дисципліни

7.1. За порушення передбаченої цими Правилами трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків до працівника апарату Суду може бути застосовано догану або звільнення.

Крім того, за порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, ганебний для державного службовця, або такий, що дискредитує Суд, до працівника апарату Суду можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

 – попередження про неповну службову відповідність;

– затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Незалежно від накладення дисциплінарного стягнення голова суду має право позбавити працівника премії частково чи повністю за допущене порушення трудової та виконавчої дисципліни, невиконання функціональних обов’язків, ефективність праці.

7.2. Звільнення як дисциплінарне стягнення застосовується на підставі п.п. 3, 4, 7, 8 ст. 40 та ст. 41 Кодексу законів про працю України.

7.3. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника апарату Суду від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

7.4. До застосування дисциплінарного стягнення керівник самостійного структурного підрозділу має вимагати від працівника апарату Суду, який порушив трудову дисципліну, письмове пояснення. У разі відмови порушника надати пояснення складається відповідний акт.

7.5. За кожне порушення дисципліни може бути застосовано лише одне стягнення.

7.6. При обранні виду стягнення керівництво апарату Суду має враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника апарату Суду.

7.7. Дисциплінарне стягнення оформляється наказом керівника апарату Суду, що оголошується працівнику апарату під підпис.

7.8. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником апарату Суду в порядку, встановленому чинним законодавством України.

7.9. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника апарату Суду не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, вважається, що він не мав дисциплінарного стягнення.

7.10. Якщо працівник апарату Суду не допустив нового порушення трудової дисципліни, сумлінно та якісно виконував посадові обов'язки, за поданням керівника відповідного самостійного структурного підрозділу стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

7.11. Зняття дисциплінарного стягнення оформлюється наказом керівника апарату Суду, про що оголошується працівнику апарату під підпис.

7.12. За поданням голови Суду, дисциплінарні стягнення щодо керівника апарату та заступника керівника апарату, застосовує начальник територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

7.13. Судді притягуються до дисциплінарної відповідальності з підстав і в порядку, встановленими Законом України „Про судоустрій і статус суддів”.

7.14. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації), зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.

7.15. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.