Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Про перспективи ліквідації КСУ та "червоні лінії" судової реформи: інтерв’ю глави профільного комітету ВР Андрія Костіна

05 серпня 2020, 09:37

Що буде з судами після укрупнення районів та що дасть запровадження медіації

КИЇВ. 4 черпня. УНН. В судовій системі України є багато працюючих інституцій, які не потребують реформування, тому не варто говорити про революційну судову реформу. Про концепції оптимізації судової системи та законопроекти, які готуються у Раді розповів в інтерв’ю УНН голова парламентського комітету з питань правової політики Андрій Костін.

– Судова реформа в Україні, це цілий пакет законопроектів? Поки ми знаємо лише про законопроект Зеленського, а чи є додаткові? І які зміни в них пропонуються?

Той законопроект, який зараз розглядається у Верховній Раді, це зміни до ЗУ “Про судоустрій і статус суддів” №3711 і два альтернативних до нього. Він стосується лише двох питань, вирішення яких є терміновими. Вони не є частиною того, у що люди вкладають поняття судова реформа.

Перше питання є найактуальнішим. Це відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ВККС). Її діяльність була припинена попереднім законом №193, який був визнаний КСУ як такий, що не відповідає Конституції. Відновлення роботи ВККС є пріоритетом, потрібно завершити процес кваліфікаційного оцінювання діючих суддів, а це десь біля 2 000. І потрібно заповнити вакантні посади судді, це також близько 2 000 суддів. Президент своїми указами призначив понад 200 суддів і вчора (28 липня – ред.) відбулася присяга. Ми очікуємо до кінця літа, що ще порядка 200 суддів складуть присягу і почнуть працювати в судах першої інстанції. Питання призначення і добору суддів на інші вакантні посади може бути вирішене лише за допомогою нової ВККС. Це не питання глибокої реформи, це суто технічне питання.

Друге питання, яке вирішує закон, це помилка попередньої судової реформи – ліквідація Верховного суду України. Тільки в цьому році КСУ визнав ліквідацію Верховного суду України такою, що не відповідає Конституції. В принципі, ці два питання не пов’язані одне з одним і їх можна було вносити двома законопроектами, але з урахуванням їх актуальності і терміновості було прийнято рішення внести єдиний законопроект, і він внесений Президентом.

– На якому етапі зараз розгляд цього законпроекту?

Зараз цей законопроект пройшов комітет. Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити його у першому читанні за основу. З урахуванням того, що ВРУ не вистачило часу його розглянути, цей законопроект буде розглядатися восени. Що стосується того, чи є це вся реформа – безумовно ні. Це законопроект, який просто треба терміново прийняти, щоб відновити роботу з ВККС.

– Які є інші законодавчі ініціативи, що стосуються судової реформи?

Що стосується інших ідей, то є декілька підходів, яким чином ми бачимо розвиток судової системи. Я б сказав так, що медійно вислів про “судову реформу” дуже красиво представляється. І від цього словосполучення у суддів і правозастосовувачів виникає питання, а що буде далі і чим ця реформа може закінчитися? Саме слово реформа лякає людей. В нашій судовій системі є багато усталених правил і багато працюючих інституцій, які не потребують революційного реформування, але питання підвищення їх ефективності та оптимізації судової системи є актуальним. З цього приводу розроблено і вже публічно відомі концепцій, вони є різними.

Перша за нашої каденції концепція підготовлена Комісією з питань правової реформи при Президенті України. Ця комісія зараз проходить процес перезавантаження. А є інші підходи до концепцій, є та, яка була заявлена Саакашвілі (28 липня – ред.).

Судові процеси йдуть постійно і це дозволяє суддям і адвокатам розуміти, що потребує змін. Треба оптимізувати роль Верховного суду, це повинен бути суд права, який прийме на себе відповідальність за формування усталеної судової практики. Верховний суд повинен чітко визначати, яким чином розглядати відповідні категорії справ. Як наслідок, буде правова визначеність для громадян і для юридичних осіб. Адвокати вже не зможуть сказати, що є два різні рішення Верховного суду за схожими справами. Стабільної судової практики також чекають судді першої та апеляційної інстанцій. Якщо є зафіксована усталена практика, тоді не будуть виникати спори, які не мають жодної судової перспективи, буде менше справ в судах і буде менше можливостей для корупції.

На мою думку, саме Комісія з питань правової реформи при Президентові України після перезавантаження має стати професійним майданчиком, як для вироблення єдиної стратегії подальшого розвитку судової системи, так і для підготовки концептів найважливіших законопроектів на реалізацію такої стратегії. Адже Комісія має об'єднувати представників законодавчої і виконавчої влади, органів суддівського врядування і самоврядування, суддів, адвокатів і вчених, а також представників професійних організацій і громадськості.

– ВР ухвалила у першому читанні законопроект про медіацію. Він покликаний розвантажити судову систему? Цього законопроекту вистачить для юридичної законності роботи медіаторів?

Цей інструмент є позитивним і для адвокатів, і для суддів. Розширення медіації, як одного з альтернативних джерел вирішення спорів, це не тільки зменшення кількості справ в судах – цього не станеться відразу. Але це впровадження серед населення культури домовлятися

Наприклад, спори щодо добросусідства, які стосуються суміжних земельних ділянок, таких справ тисячі. Суд може прийняти обґрунтоване і законне рішення, але обидві сторони будуть незадоволені. Чому? Кожен хоче щоб рішення було на їхньому боці, і є такі справи, які тягнуться роками і люди живуть в стані конфлікту. А замість цього можна сісти і домовитися. Медіатори - це підготовлені спеціалісти, які допомагають сторонами спільно врегулювати спір і прийняти таке рішення, яке буде влаштовувати обидві сторони, і яке вони в більшості випадків добровільно виконують.

– Медіація працюватиме лише на рівні судів першої інстанції?

Медіація це взагалі приватна процедура. Вона працює і зараз без закону, але у нас таке суспільство, яке довіряє якимось процесам коли вони узаконені. І ми розуміємо, що наявність закону дозволить використовувати медіацію, як у рамках судового процесу, так  і дозволить розширити її використання поза судовим процесом.

Уявіть собі справу, коли відомі люди починають розлучатися, суд проходить відкрито і ви не можете заборонити людям з вулиці бути присутнім, а знаєте як їм буде цікаво хто кого зрадив. Медіація, як альтернативний засіб вирішення суперечок передбачає конфіденційність, яка є важливою не тільки для чутливих сімейних спорів, але і для багатьох інших випадків, в тому числі бізнес спорів.

І мова не тільки про медіацію, у нас три законопроекти про третейські суди. Це теж приватна процедура за рамками судової системи. Ми йдемо до третейського суду і вибираємо людину, якій ми довіряємо, він розглядає спір. За стандартними правилами рішення третейського суду не оскаржується. І ми таким чином теж розвантажуємо судову систему.

– Комітет вирішив продовжити свою роботу після закриття третьої сесії – це власна ініціатива. Чим вона викликана? Які важливі питання розглядаєте?

У нас було одностайне голосування на комітеті. Це дає нам можливість зберегти працездатність комітету у разі, якщо виникнуть термінові питання. Було засідання підкомітету з вирішення спорів, який розглядав три законопроекти про третейські суди. Є літо для того, щоб підготувати щось в спокійному режимі.

У нас є два альтернативні законопроекти, які стосуються внесення змін до закону «Про виконавче провадження». Працює робоча група з підготовки нової редакції закону про політичні партії. Вона працює з широким залученням інститутів громадянського суспільства. Одне із завдань - спробувати створити таку модель закону, яка буде підтримана переважною більшістю парламенту. Ми хочемо реально відпрацювати це питання до кінця року. Вважаю, що він (законопроект про політичні партії – ред.) не є зараз супер пріоритетним, але він є пріоритетним в контексті подальшого розвитку нормального політичного життя в Україні.

У нас є кілька законопроектів, які повністю підготовлені до другого читання. Це законопроект «Про внесення змін до Конституції щодо скасування адвокатської монополії» №1013, він очікує голосування в залі. Також законопроект про забезпечення доступу захисника до особи, яка має права на захист - це присвячено допуску захисника в місця позбавлення волі. Очікує також остаточного голосування законопроект про автоматичну індексацію аліментів.

У нас чотири альтернативних закони про лобізм. Попереднім парламентам не вдавалося прийняти відповідний закон, чи вдасться зараз не знаю, питання є дуже політизованим. Думаю, що підемо до розгляду цього питання вже після місцевих виборів, щоб не створювати додатковий дратівливий чинник.

У нас ще два законопроекти знаходяться на розгляді в комітеті, які стосуються суду присяжних. Вони знаходяться на ранній стадії. Ми очікуємо ще один законопроект від Кабінету міністрів і вже будемо три законопроекти розглядати одночасно. Безумовно, це  потребуватиме подальшого дофінансування судової системи, але на кілька років це будуть зрозумілі суми, тому що спочатку ця модель буде застосовуватися тільки до тих справ, де можливе застосування довічного ув'язнення. Їх за статистикою в середньому не більше 50 в рік, їх можна порахувати. Закон цей, я сподіваюся, буде прийнятий, але він не буде введений в дію відразу і буде час, щоб все підготувати.

Ще один важливий законопроект, яким ми будемо займатися відразу ж, з вересня, це так званий другий антирейдерський законопроект №3774. Перший ми прийняли на самому початку нашої каденції (№159-IX – ред.). Ми його довго готували в постійному діалозі з Міністерством юстиції, представниками громадських організацій. Максимально швидко постараємося цей закон прийняти, тому що це в першу чергу для того аби захистити наш бізнес, захистити міжнародних інвесторів і громадян від тих випадків рейдерства, яким вони можуть піддатися. Рейдерство – це, на жаль, мобільна штука, яка підлаштовується під зміну обставин. Зараз ситуацію з використанням рейдерських схем спільними зусиллями законодавчої і виконавчої влади ми суттєво притиснули, але вони знаходять якісь нові шляхи. Другий антирейдерський закон спрямований на те, щоб ці шляхи теж припинити.

–  Думаєте він буде останнім антирейдерським законопроектом? Чи ви будете змінювати законодавство в залежності від нових рейдерських схем?

Ви знаєте, один з елементів боротьби з рейдерством - підвищення порогу рентабельності рейдерства. Адже рейдерство за своєю моделлю теж бізнес, тільки незаконний. Рейдери розуміють, що потрібно інвестувати щось для того, щоб щось отримати, продати це і різниця буде їх доходом. Вони розуміють що є ризики, наприклад кримінальні справи. Вони на ці ризики виділяють бюджет, але повинен бути прибуток. Коли рентабельність цього незаконного бізнесу знижується за рахунок створення додаткових перешкод для застосування тієї чи іншої моделі рейдерства, багато хто з них замислюється чи треба їм цим займатися.

– ВРУ ухвалила постанову про створення і ліквідацію нових районів. В контексті цих змін чи передбачаються зміни у кількості судів?

Це відкриває нам можливість провести укрупнення судів першої інстанції. Такий законопроект повинен за Конституцією вноситься Президентом. Перший етап - це укрупнення районних судів в межах тих районів, які зараз створені. Припустимо, до складу нового району входить чотири попередні райони. Яку ми бачимо модель: уявімо, що ми об'єднуємо ці чотири районні суди в один. Модель може бути або створення нового суду і ліквідація чотирьох або реорганізація шляхом їх об'єднання, зараз юридична модель неважлива. Суть - чотири старих райони в яких залишається один районний центр. Ми створюємо один районний суд замість 4 існуючих, це буде одна юридична особа, але всі приміщення суду, в тих старих районних центрах залишаться і будуть працювати. Ми їх не скорочуємо. Приблизно така ж модель буде збережена і з правоохоронними органами. Умовно районне управління поліції буде в столиці району, а в інших колишніх районних центрах будуть відділення. Те ж саме прокуратура. На першому етапі, а перший етап ми розглядаємо на роки, ми залишаємо всі точки доступу громадян до правосуддя.

– Коли очікувати відповідний законопроект?

Цим законопроектом зараз займаються народні депутати, члени нашого комітету. В найближчі місяць-півтора буде законопроект внесений. Там необхідно провести серйозні консультації з Вищою радою правосуддя, з Радою суддів України. В принципі можна такий законопроект вносити, я не думаю що виникне якась проблема.

–  Саакашвілі поділився планами щодо судової реформи. Хочу почути вашу оцінку. Щодо реалістичності "Суд у смартфоні", чи це потрібно, чи це ефективно?

У мене в Саакашвілі була зустріч буквально через пару днів після його публічної заяви про революційну судову реформу. На цій зустрічі були присутні члени його команди, які займаються і допомагають йому в розробці ідей. Я розповів про своє бачення того, що потрібно робити. Елементи онлайн-суду це теж те, про що я говорив.

Є найуспішніша модель онлайн-суду в світі, вона працює в Ванкувері. У чому суть цієї моделі - створюється програмний продукт і ви можете брати участь в судовому процесі з телефону, комп'ютера. Ви не ходите до суду ніколи, в приміщенні суду працюють лише судді і апарат. Канадці почали пілотно проводити такі судові процеси в вузькій категорії справ, це спори на суму не більше 5 тис. доларів. Вас під'єднують до цієї програми, вам не потрібен навіть адвокат. Програма надає вам можливість заповнити формуляр позовної заяви, а відповідачу сформулювати свою позицію за допомогою набору стандартних варіантів, з яких ви можете обрати той, який підходить під вашу ситуацію, або запропонувати свій варіант. Судовий розгляд проводиться в форматі листування. Сама модель судового процесу підштовхує людей до того, щоб вони домовилися мирно. Навіщо ходити в суди, утримувати приміщення, апарат? Суддя за день може вести 20 таких онлайн-процесів. Ефективність роботи значно зростає.

 Є ще одна історія, чого у нас так і не було створено, це електронний суд, суд на відстані. Це можливість передачі документів з цифровим підписом, частіше застосування відеозв'язку. Це полегшує доступ до правосуддя, скорочує час.

Проблема в тому, що в Україні це спочатку віддали для розробки в Державну судову адміністрацію, орган, який займається, так би мовити господарським забезпеченням судової системи, але попри витрачені за попередні роки бюджетні кошти, він не в змозі створити просту сучасну захищену модель такого програмного продукту. Я думаю зараз краще передати це завдання Мінцифрі, вони зможуть розробити сучасну систему «електронного суду» і потім вже передадуть її судовій владі для використання. Це полегшить роботу і судів і учасників процесу. Якщо б електронний суд працював, нам би не довелося, наприклад, обмежувати роботу судів в період карантину.

– Також Саакашвілі висловився щодо доцільності ліквідації Конституційного Суду і створення Конституційної палати в Верховному суді. Він вважає, що це питання доцільно винести на всеукраїнський референдум. Чи це виправдає себе, чи скорочення КСУ не спричинить гальмівний ефект для розгляду справ? 

Коли я спілкувався з Саакашвілі і його радниками, я сказав йому важливу річ - у всьому тому, що стосується судоустрою у нас є дуже чіткі «червоні лінії». Це перш за все Конституція України, практика Європейського суду з прав людини, стандарти Ради Європи і важливий об'єктивний критерій - висновки Венеціанської комісії. За ці «червоні лінії» ми не можемо виходити розмірковуючи над тими чи іншими радикальними змінами. Є ще один критерій – вірогідність проходження законопроекту через Верховну Раду. Законопроект, який знаходиться в рамках Конституції, стандартів РЄ і практики ЄСПЛ може бути не підтриманий парламентом з тих чи інших причин, і чим більш радикальними є запропоновані зміни, тим більше зусиль треба докласти для того, щоб народні депутати із різних фракцій підтримали такі пропозиції.

Що стосується змін пов'язаних з Конституційним судом. Модель, яка передбачає передачу функцій КСУ Верховному суду обговорювалася багато років. З одного боку у Конституційного суду і Верховного дещо різні функції. З точки зору розвитку нашого українського суспільства я б все-таки залишив обидві структури для збереження балансу, при всій повазі до колег суддів.

Нереалістично виглядає розгляд цього питання на референдумі. Таке питання не повинно виноситися на референдум, оскільки воно професійне і політичне. Без професійних знань оцінити всі за і проти цього питання практично неможливо.