Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Суддя Олександра Жуковська: Проєкт Антикорупційної стратегії має бути якісним, обґрунтованим і мати чіткі формулювання, що не викликають двозначних тлумачень

31 липня 2020, 17:59

Ні судоустрій і статус суддів, ні нормативно-правові засади діяльності Вищої ради правосуддя не можуть визначатися розробленою НАЗК Антикорупційною стратегією, що реалізується шляхом виконання відповідної державної програми, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. На цьому наголосила суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Олександра Жуковська під час онлайн-обговорення суддівською спільнотою проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки.

«Це суперечить принципу розподілу державної влади на виконавчу, законодавчу та судову, закріпленому статтею 6 Конституції України», – підкреслила суддя.

Вона звернула увагу на пункт проєкту стратегії, в якому зазначено: «Попередня діяльність із проведення контролю та перевірки декларацій, моніторингу способу життя суддів була недостатньо дієвою та не надала змоги досягти очікуваних результатів». Така діяльність справді належить до повноважень НАЗК і має реалізовуватись належним чином, погодилась Олександра Жуковська. На її думку, якщо компетентний орган вважає, що є недоліки, які потрібно усунути, то в цьому його можна лише підтримати. Але в «очікуваних стратегічних результатах», з-поміж іншого, вказано, що підвищиться результативність заходів контролю та перевірки завдяки «…отриманню НАЗК права доступу до відомостей, які містять банківську таємницю, за письмовим запитом без рішення суду».

«Проти таких методів я як суддя категорично заперечую. Банківська таємниця належить до охоронюваних законом таємниць і саме тому потребує судового контролю», – зазначила Олександра Жуковська. Бажання НАЗК подібним методом покращити результативність заходів контролю, на її думку, не можна назвати достатньою легітимною метою, яка б виправдала необхідність такого ступеня втручання у права і свободи осіб поза межами судового контролю. Адже це є неприпустимим у демократичному суспільстві.

Суддя висловила також зауваження щодо зазначеної в проєкті Антикорупційної стратегії «проблеми» повільного і неякісного досудового розслідування корупційних злочинів, причиною якої, на думку авторів документа, є складні процедури здійснення окремих слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження. «Їх пропонується спростити, але що саме закладається у таке формулювання, невідомо», – відзначила Олександра Жуковська.

Крім того, вона звернула увагу на відсутність причинно-наслідкового зв’язку між постановкою «проблеми» та «очікуваними стратегічними результатами» в окремих пунктах Антикорупційної стратегії.

На думку судді, проєкт Стратегії як проєкт нормативного акта має бути якісним, тобто обґрунтованим, з чіткими формулюваннями, що не викликають двозначних тлумачень, узгодженим із Конституцією України, відповідати принципам розподілу державної влади та гарантіям незалежності судової влади. У тому вигляді, в якому проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки поданий для обговорення Національним агентством з питань запобігання корупції, він не може бути затверджений та потребує доопрацювання, вважає Олександра Жуковська.

 

Як повідомлялось, 31 липня 2020 року відбулося онлайн-обговорення суддівською спільнотою проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції. У заході, організованому Вищою радою правосуддя в режимі відеоконференції, взяли участь судді Верховного Суду, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів, представники Ради суддів України, Національної школи суддів України, суддівських асоціацій, а також голова Національного агентства з питань запобігання корупції.

Метою обговорення є вироблення консолідованої позиції органів та установ системи правосуддя щодо вказаної стратегії. Запис відеотрансляції заходу можна подивитись тут.

Вища рада правосуддя